- закріпачувати
- -чую, -чуєш, Пр.Примушувти кого-небудь стати кріпаком.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
закріпачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закріпачувати — ую, уєш, недок., закріпа/чити, чу, чиш, док., перех., іст. Примушувати кого небудь стати кріпаком. || Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право … Український тлумачний словник
закріпачуватися — уюся, уєшся, недок., закріпа/читися, чуся, чишся, док., іст. 1) Ставати кріпаком. 2) тільки недок. Пас. до закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпощати — а/ю, а/єш, недок., закріпости/ти, ощу/, ости/ш, док., перех., заст. Те саме, що закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпачити — див. закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпачування — я, с., іст. Дія за знач. закріпачувати … Український тлумачний словник